Опис
та презентація досвіду роботи вчителя української мови та літератури першої категорії, Цвітненської філії КЗ "Красносільське НВО" Курапової Олени
Воліївни
Адреса
досвіду Цвітненська філія КЗ "Красносільське НВО", с.Цвітне
Олександрівського району Кіровоградської області, 27320
Автор
досвіду Курапова Олена Воліївна, вчитель української мови та літератури
Тема
досвіду. «Розвиток творчих компетентностей учнів через використання
інноваційних освітніх технологій»
Актуальність і перспективність досвіду:
- Забезпечує
умови для розвитку творчої особистості дитини;
- Сприяє
виконанню завдань Національної доктрини розвитку освіти;
- Сприяє
позитивній мотивації учнів до пізнавальної діяльності, потребі в
самопізнанні, самореалізації та самовдосконаленні;
- Дозволяє
гарантувати досягнення певного стандарту освіти;
- Забезпечує
особистісно орієнтовану модель навчання;
- Робить
можливим оригінальний підхід до побудови структури сучасного уроку української
мови та літератури.
Мета досвіду:
- Створення
оптимальних умов для розвитку творчих здібностей дитини на уроках словесності;
- Створення
атмосфери співробітництва, взаємодії вчителя та учня;
- Розвиток
соціальної та громадянської компетентності дитини.
Теоретичну базу досвіду становлять положення, що ґрунтуються на
психологічній теорії творчої особистості та її розвитку( Р.Грановська,
Я.Пономарьов), роботи вітчизняних та зарубіжних вчених з проблем технологізації
освітнього процесу (Г.Сазоненко, В.Бондар, А.Горальський, А.Маслоу). Особливої
уваги, на мою думку, заслуговує праця "Основи педагогічної творчості"
( автор С. О.Сисоєва ), в якій обґрунтовано модель творчої особистості учня,
розглянуто специфіку формування креативної особистості дитини.
Ідеї інтерактивного навчання (О.Пометун, Л. Пироженко), проектної
технології (К.Баханов, В.Гузєєв, І.Єрмаков , О.Пєхота), особистісно
орієнтованого навчання (О.Савченко ,С. Подмазін ), спрямовані на реалізацію
теми досвіду, стали частковими теоретичними положеннями.
Провідна ідея досвіду полягає у виробленні певної сукупності технологій
навчання української словесності, що сприяють розвитку творчих здібностей, інтересів,
умінь і навичок та інших інтелектуальних чинників у сучасних школярів.
Результативність досвіду.
Підвищився інтерес до вивчення предмета, збільшилася кількість учнів, що
бажають взяти участь у різних конкурсах та змаганнях, поступово намічається тенденція
зростання успішності, підвищення проценту якості знань.
Поганий вчитель подає готову істину,
хороший вчить її шукати.
А.Дістервег
Навчання в школі – один із найважливіших
періодів соціального становлення особистості. Пережитий саме в цей час успіх
може суттєво вплинути на подальшу долю учня, стати свого роду пусковим
механізмом подальшого руху особистості, особливо якщо це стосується навчання –
найголовнішого сподівання дитини.
Дати кожній дитині щастя – ось у чому вбачав
свою місію педагог і вчений В.Сухомлинський. Але дитина не може бути щасливою,
якщо їй у школі нецікаво, погано, нудно, якщо вона не відчуває себе достатньо
здібною, щоб оволодіти шкільної наукою. Тому, щоб зробити дитину щасливою,
педагог, перш за все, повинен допомогти їй вчитися, відчути «смак», навчити
дітей працювати, думати, спостерігати, усвідомлювати, що таке розумова праця.
«Успіх у навчанні, - зазначав В.Сухомлинський, - єдине джерело внутрішніх сил
дитини, які продовжують енергію для подолання труднощів, бажання вчитися».
І вчитель завжди у пошуку
нових форм і методів викладання свого предмета. І єдиним, на мою думку,
найефективнішим засобом досягнення мети є інноваційні технології навчання. Інноваційний підхід забезпечує позитивну мотивацію
здобуття знань, активнее функціонування інтелектуальних і вольових сфер, сприяє
розвитку творчої особистості.
Створення
ситуації успіху, сприятливих умов для повноцінної діяльності кожної дитини –
основна мета, що покладена в основу інноваційних технологій навчання. Багато з них варті уваги
сучасного педагога, який прагне дати якісний рівень знань, зробити урок
цікавим, досягти максимального взаєморозуміння і співпраці між вчителем і
учнем.
Саме тому я
зупинилась на вирішенні науково – методичної проблеми «Розвиток творчих компетентностей учнів через використання
інноваційних освітніх технологій»
Інноваційні підходи у
викладанні української мови і літератури здійснюю через проведення так званих
нестандартних уроків (структура уроків нетрадиційна), організацію нестандартних
завдань чи запитань, нетрадиційних форм повторення, закріплення чи перевірки виучуваного
матеріалу.
У своїй педагогічній практиці апробовую спосіб
інтеграції окремих елементів таких сучасних технологій навчання :
• Проектне навчання;
• Інтерактивна технологія;
• Особистісно зорієнтоване навчання.
Для того, щоб така інтеграція принесла бажаний
результат, намагаюся вникнути в методику кожної з освітніх технологій і
використовувати на своїх уроках залежно від теми, мети виучуваного матеріалу, а
також типу уроку та навчального предмета.
Інтегровані
технології (П. Ерднієв) - припускають, що вчитель за можливості чітко визначає
реакції, поняття, ідеї та навички, які мають бути засвоєні учнем, а потім за
допомогою багатостороннього підходу допомагає учневі спрямувати власну
діяльність на досягнення цих цілей. При цьому учень може діяти у власному
темпі, заповнюючи прогалини у своїх знаннях або пропускаючи те, що вже
засвоєно.
Інноваційні підходи можна
застосувати на різних етапах стандартних (традиційних) уроків, а саме: при
сприйманні та усвідомленні виучуваного матеріалу, при актуалізації та вмінь
учнів, при закріплені тощо.Нестандартні за змістом запитання, незвичний погляд
на проблему створюють певну емоційну обстановку на уроці, бажання пізнати явище
чи проблему не однобоко, а багатогранно.
Крім того,
використовую нетрадиційні уроки: мовний турнір, брейн-ринг, урок-змагання,
урок-подорож, урок-вікторина, урок-дослідження тощо, які також зацікавлюють
учнів і підвищують рівень пізнавальної діяльності і мотивації до вивчення
рідної мови.
На відміну від звичайного уроку, мета
якого оволодіння знаннями, уміннями та навичками, нетрадиційні заняття
спрямовані найповніше врахування вікових особливостей, інтересів, нахилів,
здібностей кожного учня.
Адже основним завданням для кожного
вчителя є підключити учня до активної самостійної діяльності, поставити його в
позицію суб’єктивна
цієї діяльності.
Використання інноваційних форм сприяє:
·
Підвищенню загальної обізнаності
та освіченості;
·
Підвищенню знань учнів;
·
Розширення кругозору
дітей;
·
Підвищення
рівня активності, ініціативності, мотивації;
·
Перевірці
знань(вікторина)
·
Зняттю
втомлюваності учнів;
·
Задоволенню
головної соціальної потреби – спілкування;
·
Розвитку
творчих здібностей; уваги;
·
Самостійності,
приймання рішень,товариськості,
відповідальності;
·
Дає психологічний контроль
Ретельно готуюсь
до кожного уроку, продумуючи хід заняття, добираючи ефективні методи та
прийоми. Допомагають у цьому сучасні технології.
Так, новий матеріал з мови я подаю дітям у
вигляді блок-схем, таблиць, малюнків, пірамід і т.п., застосовуючи елементи
методики О.Шаталова. Починаючи вивчення
теми, ми з учнями індивідуально, в групах чи фронтально обговорюємо, аналізуємо навчальний матеріал.
Основні поняття з теми фіксуємо в опорних конспектах, а потім засвоюємо шляхом
неодноразового повторення, добираємо приклади.
Треба зауважити,
що учні самі оцінюють ефективність опорних схем, адже "так цікавіше, зрозуміліше
і легше". Часто спонукаю дітей до самостійного складання зорових опор. При
цьому оцінюю оригінальність підходу. Звичайно, для цього учні мають бути
підготовлені.
Етапи
підготовчої роботи по складанню зорових опор:
1. Вчитель
пояснює матеріал, ілюструє прикладами і паралельно складає схему–опору на дошці.
При цьому не припиняється живий діалог з учнями, які допомагають підібрати
приклади, вносять пропозиції щодо правильної побудови опори.
2. Аналізований
навчальний матеріал( не забуваємо про роботу в групах, колективне обговорення проблеми)вчитель
представляє у вигляді схеми-опори, зумисне пропускаючи деякі її складові
частини. Учні повинні "відновити" схему, користуючись правилом у
підручнику.
3. Вчитель не
пояснює матеріал, лише записує на дошці низку прикладів, що ілюструють правило.
Завдання учнів – "перетворити" текст правила в опорну схему, дібрати
приклади для ілюстрації теоретичних положень з довідки на дошці.
4. Вдома за
власноруч складеною схемою учні готують усне лінгвістичне повідомлення, добирають
приклади.
5. Учні отримують
випереджувальне завдання: самостійно скласти зорову схему-опору до теми, яка
буде вивчатися. На уроці декілька гімназистів презентують свою роботу, виступаючи
у ролі вчителя, пояснюють новий матеріал. Оцінюється не тільки правильна, а й
оригінальна подача нової теми.
Як бачимо,
поступово учні привчаються до роботи з підручником, іншими джерелами, адже
останній етап передбачає саме творчий підхід.
Вважаю, що урок вивчення нового матеріалу можна умовно поділити на два
етапи :
І – бесіда, в якій переплітаються мотивація навчальної діяльності,
актуалізація опорних знань, засвоєння нового матеріалу ( з підручника і слів
учителя).
ІІ - повторний виклад матеріалу, розповідь за опорним конспектом . Мета
його – стисло, доступно, в логічній послідовності відтворити відомі вже учням
вузлові питання теми, пов’язавши його із опорним конспектом.
Ще одним з
інноваційних підходів вважаю ІКТ-супровід.
Він урізноманітнює уроки, допомагає зростанню обсягу
виконаних завдань (економія часу), розширює інформаційний потік інформаційні
технології. Використання ІКТ набуло поширення у моїй роботі. Мені, як вчителю,
ІКТ дозволяє посилити мотивації та пізнавальні можливості, за короткий час
отримати об’єктивну картину рівня засвоєння навчального матеріалу усіма учнями.
Багато презентацій Microsoft
Power Point створила сама, багато створених учнями.
Широко використовую Інтернет. Цим самим вдається інтегрувати звичайні уроки,
роблячи при цьому процес навчання більш цікавим, різноманітним, інтенсивним.
Так, вивчаючи поезії, дітям дуже подобається
створювати асоціативні презентації(діти
добирають до рядків вірша такі малюнки, з якими у них асоціюється певний
рядок). Таким чином діти розвивають творчу уяву, асоціативність, логічність мислення.
Дуже часто застосовую проблемне навчання
Вміле
застосування інноваційних форм роботи, на мою думку, дасть змогу вчителеві успішно розв`язати
порушені проблеми. Для цього визначила такий алгоритм:
ü визначити рівень підготовленості класу до сприйняття
тієї чи іншої технології;
ü провести достатню попередню підготовку;
ü забезпечити послідовність в освоєнні учнями певних
прийомів роботи;
дати учням інструктивні матеріали.
Як зразок, пропоную
фрагмент уроку у 8 класі
Отже, виходячи з власного досвіду, можу зробити висновок, що використання
на уроках української мови та літератури окремих інноваційних технологій дійсно підвищують рівень пізнавальної
діяльності та мотивації учнів, зацікавлюють їх, що сприяє бажанню виконувати ті
чи інші види робіт,а відтак – засвоювати навчальний матеріал у співпраці,
співтворчості, шляхом самостійної роботи думки. А мені (як учителю) дає змогу
диференціювати, індивідуалізувати процес навчання, розвивати аналітичне
мислення учнів, формувати в них навички самооцінки, самоконтролю своєї
навчальної діяльності, сприяти розвитку творчого мислення, культури
спілкування, виховувати активну особистість, яка вміє бачити, ставити і
вирішувати нестандартні проблеми.
Література:
1.
Житник Б.О.
Методичний порадник: форми і методи навчання. – Харків: Вид. група «Основа»,
2005.
2.
Інтерактивні
технології на уроках української словесності / Укладач Р.Орищин. – Тернопіль:
Підручники і посібники, 2008.
3.
Передрій Г. Про
цікаві завдання й ігрові форми роботи з української мови. – Диво слово, № 1,
2005.
4.
Пометун О.І. та ін. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: Наук.-метод.
Посібник. – К.: Видавництво А.С.К., 2004.
5.
Рудницька О.Б.
Нетрадиційні завдання з української мови. 5-9 класи. Посібник для вчителя. –
Тернопіль: Мандрівець, 2004.
Немає коментарів:
Дописати коментар